Це - мій форум. Тут Ви можете створювати теми та брати участь у їх обговоренні.
Створити тему | До списку
Історичні засади формування козацького права Козацьке право — сукупність правових звичаїв, більшість з яких склалася в Запорозькій Січі та розвинулася і удосконалилася організаціями українських козаків наступних років. Правові норми, вироблені запорожцями, були спрямовані на встановлення певного компромісу між різними представниками козацького товариства. Козаки не змогли б проіснувати довго без особистої волі, соціальної рівності і поголовного озброєння членів свого товариства, без широкого демократизму у вирішенні загальних справ і одночасно дисципліни та суворого єдиноначальства під час воєнних дій. Характерною рисою звичаєвого права запорожців була його обрядовість і суворість. Обрядовість козацького права була різно¬манітна, змістовна й образна. Вона надавала звичаєвому праву характер життєвості й публічності; викликала увагу до судового процесу й співучасть у ньому не тільки безпосередньо зацікавлених осіб, але й громадськості; сприяла збереженню в наро¬дній пам'яті звичаєвих норм; засвідчувала правильність вживання звичаїв і підносила правотворчість народу. Запорожці поблажливо ставилися до минулого осіб, які прагнули записатися в козаки, але за порушення запорозьких порядків встановлювали суворі покарання: смертну кару, тілесні покарання, вигнання злочинців за межі Запорозьких Вольностей (козацької держави). Козацьке право було становим, корпоративним правом. Захищаючи військово-політичну організацію запорозького козацтва, воно вста¬новлювало різний правовий статус окремих груп населення Запорозьких Вольностей: січовики (козаки, які постійно проживали на території Запорозької Січі), сиднюки (козаки, які проживали на території Запорозьких Вольностей у зимівниках), посполиті (селяни, піддані Війська Запорозького, які за користування землею платили податок Кошу), інші особи. За своїм змістом норми звичаєвого права запорожців можна умовно поділити на дві частини: „право публічне” і „право приватне”. Публічне право запорозьких козаків — це своєрідний військовий статут, який регулював найважливіші суспільні відносини запорозької громади: військово-адміністративний устрій (порядок виборів і функціо¬нування органів влади і управління), воєнні справи, порядок володіння і користування землею, угіддями, спільним нерухомим і рухомим майном, порядок судочинства, вста¬новлював відповідальність за злочини та ін. Приватне право регулювало відносини цивільно-правового характеру: право вла¬сності на особисте рухоме і нерухоме майно, різноманітні угоди, відповідальність за заподіяння шкоди тощо. З середини XVIII ст. козацька рада починає виступати і як законодавчий орган, який видає загальнообов'язкові норми, зафіксовані в письмовому вигляді. Крім того, кошовий отаман і військова старшина вели ділове листування з паланковою старшиною (надсилали накази, розпорядження тощо). А це також своєрідні правові документи виконавчого характеру. Кошовий отаман Війська Запорозького Богдан Хмельницький, створюючи Українську гетьманську державу, певною мірою продовжив, розширив і розвинув, піднявши на вищий щабель, політичну систему Запорозької Січі й організацію Запорозького Війська. До XVIII століття навіть офіційна назва Української гетьманської держави була такою: “Військо Запорозьке”, а офіційний титул глави держави – “Гетьман Війська Запорозького”.
Та Хмельницький же не був кошовим отаманом
Дякую за Ваш виступ, але Ви помиляєтеся. Цитую: "25 січня 1648 р. козацький загін на чолі з Богданом Хмельницьким захопив Запорозьку Січ, де стояли польський загін і реєстровий козацький полк. Реєстрові козаки перейшли на сторону Хмельницького. Богдан Хмельницький був обраний Кошовим отаманом Війська Запорозького". А по іншому і бути не могло. Щоб очолювати Запорожців потрібно було бути їхнім Кошовим отаманом, а не гетьманом. Відомо ж що існував Кіш Запорозьких козаків. А гетьман керував всіма козацькими військами, у тому числі і реєстровими. З повагою Анатолій
Вони яко Хмель прийшов на Січ,обрали його Гетьманом,а не кошовим.Кошовий був поруч з Гетьманом.
Хто в такому разі був обраний Кошовим отаманом?
Зараз точно не згадаю або Лутай,я подивлюсь скажу. На Січі обирали як Гетьмана так і кошового,тільки над запорожцями або випищиками -козаками на Україні ,але він при цьому звавсь Запорізьким Гетьманом,бо на Україні над лейстровиками наставляли ляхи Гетьмана або Старшого. Це вже після Хмеля Гетьманів обирали в Україні городові козаки а не запорожці шо й внесло свою причину до Руїни того часу,коли Виговського обрали в Чигирині а потім в Каневі а не в Січі як того вимагав звичай як заявляли козаки,що й посіяло трохи й свого в ту братовбивчу війну опісля Хмеля. ворожнечу
Оскільки сучасне козацтво, я гадаю, інтегроване в українську громаду, то логічніше знайти якийсь компромісний варінат "золотої середини" в правових питаннях. В нас же не стан війни, сподіваюсь
Дякую за Вашу участь в обговоренні козацьких проблем! Справа в тому, що козацтво на сьогодні не зовсім інтегровано в суспільство. Ця проблема зараз активно вирішується. Нам буде цікаво прочитати Ваші пропозиції з цього приводу.
так звичайно повинні, але зараз XXI століття нібито і на палю садовити ніхто нікого не буде, хоча не завадило б деяке паньство пришпилити , потрібно це все реорганізувати, і щоб хоч якось ці ідеї вміло просунути у повсякденне життя громади і козацтва, потрібно мабуть спочатку дочекатись затвердження Закону про ..., потім Статуту і так далі. Та й мені здається, що без представництва справжнього козацтва, про яке ви задумали , у Верховній Раді, все те козацьке право залишиться на рівні хоббі, що теж не погано
В тексті можна використовувати Wiki або HTML теги
